В суді підсвічник
Вбрід – художник.
Світ – болиголо;ва.
Збривсь художник.
Була б і промова –
та скінчилося розумове.
І тягають: як вранці на суді
підсвічник:
вічне – не вічне,
вічне – не вічне…
Схуд художник.
Мотря – з серця до Духа?
Прикра приватність –
розум-непотаскуха!..
Світ пикатий. Перестанеш гика;ти.
Встав зовсім рано.
Леза освіченість!..
Тягають – мов той рубанок:
вічне – не вічне,
вічне – не вічне,
вічне – не вічне…
Куриться: піч це:
в спад жовтокле;на
Вивів Бог. Всві;ченість.
Раптом без мене.
Всвіченість в вічність.
Йди, ліпи свічі.
У зимку корже;ву.
В суд п дсв чник
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117090504190
Свидетельство о публикации №117090504190
Рецензии