Рятуйте сво х д тей

       Рятуйте своїх  дітей


Спасай дітей у храмах:
Світ в нечистотах –
                світ сповзає з монога;мії…
Заглиблюй плуг їх –
                у самого себе,      
Заглиблюй ум
у свого серця Небо!!


Я жив – глибин фуга;сом…
І ни;ділись – що промине:
                інтелігенцію зігне,
                чи пожаліє – обмине…
Народ (?), народ!
не розумів мене.


Прагнули – змовитись:
Проект прекрасний, поет неясний…

Забороняли – заборонили?..
Наздоганяли – вже наздогнали?
Бога – вбив хто? І – зміг Його сили?
Бог всеньких знає, і знаю тебе:
Тобі – буття твоє одно рябе;:
Спасай дітей у Церкві!
вбережеш!..


(що ти шукаєш рими,
Що ти інтелігентську пастку  бережеш!!)
Бач, як тільки зрозумілим став –
Пристав:
До горла із ножем…

Та Бог тебе, каліко, й вбереже!..
помри розвазі! – діток своїх вбережеш!
О, грозить вже…


Вельми з невидимим тупим ножем…
Отоді вас , старих,
почнуть фугасить!
Що ж? поет незрозумілим був?..
І все! – дивилося ж: Христом? Поет  прекрасний…
Все визнано! То що? –
як в Сині я, то як тобі неясно??
Де ж ти?.. У Церкві? З Духом?

6.04.2006