Я тебе розлюбив

Автор Юрий Цюрих http://www.stihi.ru/2016/09/05/9737

Я тебе розлюбив, якось все несподівано сталось… 
До вчорашнього дня я ще жити без тебе не міг…
А сьогодні відчув, ніби щось у душі обірвалось;
Ніби Хтось від біди і від лиха мене застеріг… 

Я сьогодні відчув, ніби серце почало щеміти,
Ніби сльози пролились в засмучену зоряну ніч…
Як яскраво та ніжно цвіли фіолетові квіти,
Що тобі дарував, як зустрілися ми віч-на-віч… 

Щось гнітилось в душі, клекотіло і тихо стогнало;
Я дививсь у пітьму, світло падало десь з ліхтаря… 
Вдалині, в небесах щось тривожно та сумно палало,
Відгорала мов згарище на небосхилі зоря…

Я не знаю навіщо зустрів я тебе в цьому світі
І навіщо пізнав я отруйну жагу почуттів…
Але ж як романтично несло нас обох в буйноцвітті; 
У просторах небачених досі казкових світів…


Я тебя разлюбил, как-то это нежданно случилось...
До вчерашнего дня ещё жить без тебя я не мог...
А сегодня почувствовал: что-то в душе надломилось,
Будто Кто от беды и от лиха меня уберёг... 

Я сегодня почувствовал: сердце моё защемило,
Будто слёзы пролились на грустную ночь между звёзд...
Как на нашем свидании цвёл живописно и мило
Для тебя мой подарок - букет фиолетовых роз...

Что-то душу сдавило и тягостно в ней клокотало;
Я во тьму бросил взгляд, где-то свет ниспадал с фонаря...
А вдали в небесах что-то грустно, тревожно пылало,
Пепелищем костра тлела на небосклоне заря...

Я не знаю зачем повстречались с тобой мы на свете
И зачем жажду чувств ядовитых познать был готов...
Но ведь как романтично несло нас двоих в многоцветье 
По просторам невиданных и фантастичных миров...