Невидима коштовнiсть... Маргарита Метелецкая

                "Так просто всё и так необычайно !
                Нам знаки путеводные даны .
                Поэзия - мерцающая тайна ,
                Сквозящая из тёмной глубины ."
                З.Миркина
   Оригінал:

    
         Якась непевна невимовність
         Мене притулить до вікна ,
         Де ніч із тиші витина
         Ніким невидиму коштовність ! -

         То вітерець війне байдужий ,
         То перешіптування трав
         Про те , що дощ осінній вкрав ,
         Що холодів бояться дуже ...

         А от тополі щось не чути ?
         Чомусь зажурена в пітьмі ? -
         Лиш гілки тягнуться німі ... -
         Невже вимолюють покуту ,

         Щоб Осінь не робила спробу
         Забрати листяну оздобу ?!



Вольный перевод с украинского Светланы Груздевой:


Слова тогда нам не нужны,
Когда пред нами несравненность.
Ночь выткала из тишины
Невидимую драгоценность! –

То ветерок повеет ночью,
То перешёптыванье трав
О том, что дождь у них украл,
Что холодов боятся очень…

А тополя сокрыли лица.
Чем опечалены во тьме? –
Их ветки тянутся  ко мне…
Неужто просят заступиться,

Чтоб Осень не была бы рада
Забрать листвя'ные наряды?


Аватар из Инета