Лина Костенко Так, как с рожденья, потаённо, с тыл

Лина Костенко «Так, как с рожденья, потаённо, с тылу …»
(перевод Владимира Туленко)

Так, как с рожденья, потаённо, с тылу,
Мещане все, ощерившись в злобе,
Мою во мне же ненавидят силу,
Как ненавижу слабости в себе.

Как много их! Я сшита из печалей,
Для ближних – оголённый нерв один.
Коленопреклонённо, как Почаев,
Стоит душа пред миром всем святым.

Жужжат и жалят мириады версий,
Пусть будет так. Сильна я, даже зла.
Я знаю, слабость – это вид диверсий.
А диверсанткой я ни разу не была.


*****

Ліна Костенко «Отак от зроду, потаємно, з тилу …»

Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.

І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.

Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.