Чи добре? Перевод Риммы Батищевой

ПРЕДЫСТОРИЯ)) - http://www.stihi.ru/2017/08/10/8757
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/12/897
МОЯ ВІДПОВІДЬ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/12/8633
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/14/4007
МОЙ ОТВЕТ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/15/7816
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/17/4267
МОЙ ОТВЕТ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/17/9491
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/20/5202
МОЯ ВІДПОВІДЬ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/21/9674
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/23/6450
МОЙ ОТВЕТ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/26/4478
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/08/28/3898
МОЙ ОТВЕТ)):
                http://www.stihi.ru/2017/08/31/7643
ПИСЬМО ХУДОЖНИКА:
                http://www.stihi.ru/2017/09/03/3669



МОЯ ВІДПОВІДЬ)):
Чи дОбре, що є чАс довІльний,
який даЄться нам на рОздуми?
У тиші ще мовчить мобільник,
І ми – ні звуку, ніби годимо…

Чи добре, що надійна відстань
Не дозволяє нам зустрітися?
У парі чом не йдеться містом,
Де на калині зріють «китиці»…

Чи добре, що здолати важко
Всі перешкоди й не казитися?
Не бійся, ворожи, ромашко,
Чи бути разом, чи любитися…

Чи добре?.. А дізнатись мушу,
Коли кохання – найсправжнісіньке…
Чи просто хочуть вкрасти душу,
А чи спиляти, ніби вишеньку?

Хто ворог, хто вже друг – довіку,
А хто рідненький, наче матінка?
Як взнаю, подолаю ріки,
Щоб гріти сонечком у затінку!
(3.09.17)


ПЕРЕВОД Риммы Батищевой:

Часы пустые – хороши ли,
Что нам даны на размышления?
Молчит ещё в тиши мобильник,
И мы – ни звука, мы – в сомнениях…

Не рядом мы – а хорошо ли,
Что повстречаться нам немыслимо?
Что быть не парой наша доля
На том краю, с калиной чистою...

Что трудно сладить, хорошо ли,
С препятствий кучей, не отчаяться?
И вопрошать ромашку в поле:
Дано любить ли нам, пчалиться...

Узнать должна я, хорошо ли
(моя любовь ведь непритворная),
Что душу мучают невольно,
Как вишню спилят всю, покорную?

Кто враг мне, кто мой друг – на веки,
А кто родимый, словно матушка?
Узнаю - вплавь осилю реки,
Согрею солнышком на травушке.