Вiдпускаю...

Свідомість запевняє: «Це – не він!
Він – доля не твоя, це – шлях в нікуди!»
А ніжність за тобою навздогін
Серденько переповнює у грудях!


І хочу бачити я посмішку твою,
І чути голос і виразну мову,
От тільки лиш тебе упізнаю,
Як розумію, що втрачаю знову…


І не моя в тім, не твоя вина:
Ми - горді птиці з сильними крилами,
Нас  не  лякає злетів крутизна,
Лиш збільшується відстань поміж нами…


Лети, мій сизокрилий птах, лети,
Тебе не мрію я тримати у неволі…
Бажаю найсвітлішої мети
І тільки найщасливішої долі!


Рецензии
И летайте,крылья и Душа помогут!

Наталья Борисовна 2   03.12.2020 19:48     Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.