Бiль та крик душi
Серце плаче, душа рветься,
Думки мозок свердлять.
Схаменiться, друзi, браття,
Кров людськая ллеться!
Досить нам ворогувати,
Пора схаменутись.
Скiльки можна ще вбивати?
Можна й захлинутись.
Поки живi - треба жити
Мирно, дружньо, разом,
Щоб усi були щасливi
I мудрiшi з часом.
Переможцiв, перемоги
В цiй вiйнi не буде.
Кому ж вигiдна вiйна -
Про всiх нас забуде.
Iншi в нього iнтереси
I плани великi,
А ми - так лиш, для розваги,
Гаманець набити.
Схаменiться ж, люди добрi,
Поки не запiзно,
Щоб не прийшлось жалкувати
Довго, гiрко, слiзно.
Рiдних, близьких не повернем,
Є сумлiння, вiчнiсть,
Не змарнуєм пам'ять брудом,
Збережемо гiднiсть.
Дай же, Боже, нам терпiння,
Розум, бодай крихти,
Щоб прийшло порозумiння,
В мирi треба жити.
3.09.2017
Свидетельство о публикации №117090306136