Вересень... Маргарита Метелецкая

 http://www.stihi.ru/2017/09/01/3604
 
       
       Оригінал:


       Ніч стишила всі звуки до піано ...
       Хитається ліхтар погаслий п'яно ...
       Нявчить у чорнобривцях кіт голодний ...
       І вересневий вітер дме холодний ...

       І вікна вже завбачливо прикриті ...
       Відшукую я шаль у плинній миті ,
       Коли по охололім підвіконні
       Снують мої думки принишклі й сонні -
      
       Про ту зароблену жіночу долю ,
       Де сторінки то радості , то болю ,
       Що нижуться , неначе у намисто ,
       Полохаючи карколомним вмістом ...

       Невірність , Боже , все мене жахає ,
       Бо сумнів то розбурхне , то вщухає ...
       А Ти - вогнисту   Осінь колихаєш -
       Мене у ній ...божественно кохаєш ! ..


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Ночь звуки утишает до пиано…
Качается фонарь погасший пьяно…
А в  бархатцах мяучит кот голодный…
Сентябрьский ветер чересчур холодный…

И окна преднамеренно прикрыты…
И шаль найти – мои попытки прытки,
Когда по всем пространствам подоконным
Снуют мои раздумья полусонно –

Про ту мою заслуженную долю,
С чередованьем радости и боли
Что нижутся как будто бы в монисто,
Меня пугая непонятным смыслом…

Неверность, Боже, только ужасает:
сомненья разбухают…угасают…
Ты – огненную Осень не погубишь
И в ней меня…божественно так любишь!..