На горах Кримських за урочищем Топлу...
за урочищем Топлу:
«ми тут живемо,
а ви там живете...»
Конвалія відкрила це поету.
Злата конвалія.
Спуску дороги. І селу.
О пелюстки!
монастиря в Топлу!
Ми в ошелешенні:
це аж за кілометр!!..
Безшумна в золоті.
Посланниця – послу;
ми тут живемо,
а ви там живете...
І тут – зачався серця слух.
На горах Кримських.
В піввисотності Топлу.
Три метри вниз –
і жорсткий ліс... І жорсткі гори.
Це шапку світла зняло
що в Топлу.
Ми вже без козирка, обезкозирено, селу,
Але яка м’яка і світла
пані, що говорить!!
«Це можу в серці отак жити,
І таку башту в собі
йди творити».
21.2.2009
Свидетельство о публикации №117090207545