* * *
Я засіяв би Львів!
але вузенько-гузенько.
Плачте, збиті бекари,
плачте, пізні дієзи.
Гарні дуже серця.
Але—
не лягають на Музику!!
малодієві…
Я засіяв дитинство
світлом снів материнських
Ми ішли не для рабства…
та дитинства розсипалось братство
Ніч! — і іскрами
хто як не бився
Ніч! — ось він —
зорепад появився
Засівав Крим — із крил
Мені крила створила —
Яка слово, що сіяв, вмістила…
світ увесь умістила —
і Того, Хто все сотворив!
І з Нею — зорепад — носив...
20.12.2009,
після причастя
Я зас яв би Льв в! але вузенько...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117090207524
Свидетельство о публикации №117090207524
Рецензии