Вересень, привiт! на укр. яз
Ти - справжній майстер осені пейзажів.
І охра є у тюбику, й "нефрит"...
Я - в за'хваті від тво'їх вернісажів!
Брунатий, мідний, беж та золотий -
Пріоритетні кольори' в палітрі.
Жовтяве сонце дивиться з-під вій
На гурт лелечий, що - на смузі злітній
Збирається к далеким берегам...
Там перебути віхоли зимо'ві.
Та навесні верне'ться в свій вігвам,
Щоб пташенят зростити у любові.
Осіннє диво - падолист у ти'ші,
З дерев неначе роздуми падуть...
Під акомпанемент дощу нам ві'рші
Вітри' уголос декламують-дмуть...
Ще "літо бабине" погостювать
Непрохано прийде' не в сво'ю по'ру,
І бу'де безсоро'мно чаклувать,
І градуси шугатиме уго'ру...
Та вересень віднині розпочне
Усе перемальовувать по-свому.
Вслухаючись в "Елегію" Масне,
У музиці душа розчи'нить втому.
Ступила осінь вже й на мій поріг.
Запрошую її на чай з калини,
Смачним десертом - яблучний пиріг,
А настрій підійматимуть жоржини...
01/09/17/
Свидетельство о публикации №117090206006