Приснодіві Марії Богородиці присвячується
В якімсь там... крила —
в чорній безрукавці
та — у велику клітку — в плахті:
чудують Божую дитину
тихі південнії шотландки
Cтрашне життя — як спорадичне
А пісня серця лине, лине...
Люблю я милую калину
І українську тиху звичність
Як стробоскоп: з тілом?
без тіла? —
Був клич — була; нема — немає...
А пісня знає
пісня — знає!!
Що щастя поруч шурхотіло...
Присуньте мене до калини
Хай сонце дивиться на гланди!
Чудуєм Божую дитину,
Тихі південнії шотландки?
Ми ріднії! ми ж Бог — взаємність,
Й ми один одного не впізнаємо?
4.7.2013
Сльози цноти
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117090202689
Свидетельство о публикации №117090202689
Рецензии