Господи, гори Тво
Улюбленому поету Івану Лужину
серцем присвячую
Гори випасаю згори —
Гори гулко гуляють!
Серце моє дужо горить —
До їх дна не чіпляюсь.
Бог і сонце
І вершина гори —
Силу так випасають…
Вже мені говорив,
Ти мені говорив:
Надвечір’я мене чи впізнає!
Начіпляють бобрів,
Прапорів,
Назсувають продмагів...
Не чіпляюсь.
Вітер стих? — ні…
Тільки засмага.
А дороги набік — хапцем
В технології нано.
Дух пише мені лице…
Я невпізнаний —
А чи пізнанний?
26.04.2011
Свидетельство о публикации №117083105987