Не може пройти
непомітним Псалом
майне шум літаючих
діл над вікном
в нім тіло, чи більше, —
да й вони пролетіли
Та слово — глибини
й таїни розлом…
Тож плавить, паяє!
і в світ, що зі злом,
не може увергнутись
Велич — Псалом!!!
Не може пройти непомітним —
й цей сніг.
Ти йдеш, в тобі вірує
Пам’ять,
що в ніг!
Не може так йти
непомітно —
що в слові…
Розломами долів,
перлинами мови!
Пройдеш непомітно?!
О ні!!
Так сонце
в снігу раннім,
й дива; — півна;гі.
Ти вискоч!
ти вискоч! — хоч йдеш
сам — по благу…
Ти Сонце!
І в сон цей Ти Бог —
й заяснів!!
Нема в Тобі бідних,
нема і панів…
Ти Сонце мені!
Ось — Ти!
Нема світу —
в вікні…
03.01.2016
Псалом 32. Слово
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117083105920
Свидетельство о публикации №117083105920
Рецензии