Христа б йц?

           Христа бійці?


Аби забули лише одного – Розп’ятого…
Щоби стругали всіх: батьків, братів,
жінки – чоловіків,
усі – усіх,
аби не в руку Бога:
усі супроти всього, й все підсуватимуть –
аби забули про керунок від Одного:
Розп’ятого!


Щоб – відійшли…
від Слова, Центру,
від Ума в серці,
мов від диригента…
в нечуття, в глухість,
в селюківство – і? чиї тепер агенти?
Всунулась – й відтіснила всіх
стара досвідченая тінь…


Усі мігровані
більш до своїх хотінь…
В бажання статків ззовні!
Й піль,
лісів живий потік –
Що їм до мертвих ваших голосінь?..
У дуже мертву, та досвідченую тінь…

Земля за неслух наш колись проклята,
І хмари, й хмари, й тьма,
і холод вже лісами,
І людоньки самопрокляті з тілесами,–
Усе в кінці часу кричатиме!!!
І – Хрест! а з ревищ хвиль
люди, все твар!
На всіх свої печатки.
Вік вчинив вибір! Без змін:
пишу в початку.

14.4.2006


Рецензии