21.07.2013
Ви знаєте, я мабуть закохалась,
От просто так: недумано, негадано
Збагнула, що нарештi дочекалась,
Хто долею давно менi нагаданий.
Ви не повiрите, так палко полюбила
Вуста, тi очi i той в них вогонь.
Мої хорошi, я така щаслива!
Повiк не випускала б з рук його долонь.
Завжди б дивилась у цi теплi oчi,
Не вiдпускала б вранцi на роботу,
Тягнула би гуляти серед ночi,
Пiд зорями вiдкинути турботи.
Не вибирались до обiду б iз-пiд ковдри ми,
Поринули б у мрії з головою,
А потiм до самої ночi мокрими
Гуляли б пiд водою дощовою.
Ви не повiрите, нарештi я щаслива,
А я вже навiть i не сподiвалась!
Вона прийшла: красива, незрадлива...
Ви знаєте, я мабуть закохалась...
Закохана
© Copyright: Анеля Венечкина, 2017
Свидетельство о публикации №117083007161
Свидетельство о публикации №117083007161
Рецензии