Забери мою пам'ять в свою невблаганну тишу,
Пригорни мої сльози, що ллються для тебе востаннє,
Забирай, що завгодно - тобі я усе залишу,
Все, що хочеш. Та перше - кохання.
Я тобі віддаю його, тільки візьми. На згадку.
Лиш звільни мою душу назавжди від себе, прошу.
Я нарешті бажаю в своїй голові порядку
І тому навіть щастя тобі залишу.
Заховай мої спогади глибоко в скриньку Пандори,
Щоб я більш не хворіла блакиттю твоїх очей,
Забирай ті ключі, що впускали мене в коридори
Найщасливіших і найстрашніших ночей.
Я забуду про все, хай хворітимеш цим тільки ти -
Я давно вже хворобу цю хочу убити.
Забирай! І, нарешті, тоді я тебе попрошу піти -
Ти ж хотів звільнитись?
27.11.16, 21:58
Те, чого ти бажав
© Copyright: Анеля Венечкина, 2017
Свидетельство о публикации №117083007052
Свидетельство о публикации №117083007052
Рецензии