Ос нь художник

       Осінь — художник

1

Вже хтось — мов би осінь
художньо і вільно підходить
Вже хтось — мов би осінь
художньо і вільно відходить
вже осіні й небу
повіки що срібні
підводить
а осінь свободна
таку має осінь — свободу!
таку має осінь — свободу!

Ось і бачу — бо Сонце!
Христос!
запрягає хто клячу
і везе
в порт догарюкує тачку


І осінь осліпла як Рембрант
червоне лиш баче
то клячу пацне
кіноварем
то б’є в такелаж передачі
в порт...

Закриються скриньки очей.

2

Глибинні колодязі серця
Одкриє Ісус без обману.
А скриньки закрились.
Скриньки в червонім тумані.

3

Світ — сестра моя?
Поет опустивсь до знижки.
Світ — кума моя,
Їй стало страшно —
й вона закрила книжку.

4

Що я пасу?
огульну тишу
що залишу;?
що я зали;шу
гуляють мною — заки пи;шу


да золоте відро
Бог знов занурить
Бог знов заточить
срібнеє перо
що ж, мене
знай хапане —
мій матер’ял


...за три-чотири хати
синхронно водку п’ють
зачне мене здувать — їх надувати
на жовтій митниці
зачнуть стріляти
щоб словом Неба
до сердець міг промовляти...
да ж кульки золоті —
до Неба лляти!

5

І різна глиб
колодязі рядка...
та справа — ось така

22.10.2012