Укра но, моя синьоока!

Україно, моя синьоока!


Україно, моя рушникова!
Небокрай, та – поля, та – гаї,
та співучі, в гаях, солов’ї,
що щебечуть на ранній зорі…
Ти земля моя мила, чудова!

Запашна ти моя! Хміль садів,
що хвилюють та ніжать весною…
Ти з дитинства, як матір, - зі мною!
Чарівливу люблю твою мову,
та тужливий і сонячний спів.

Україно, моя синьоока!
Котить хвилі могутній Дніпро.
Сонце ранком пресвітле зійшло…
 Скільки б літ на землі не пройшло,
та пошана до тебе – глибока.

Світанкова молитва – за тебе,
Моя світла та ніжна земля!
За пшеничні, безкрайні поля…
Сива матінка ніжна моя,
я люблю тебе, рідна, до неба.

Віра Половинко
28.08.2017р.
м. Київ.


Рецензии
Вера!
Замечательные стихи (гарні вірші)!
Творческих успехов!
С уважением, Людмила!

P.S. Вера, в названии стихотворения, наверное, по невнимательности пропущена одна буква.
Мне так показалось, извините.

Людмила Лузанова 2   25.03.2018 22:51     Заявить о нарушении
В русском алфавите нет такой буквы, Люда. Нужно мне название написать на русском.С теплом - Вера.

Вера Половинко   26.03.2018 12:12   Заявить о нарушении