Колись слова були в шанобі,
Похилиї навчали діток,
Здається полягли у гробі,
Все добре і нема вже звісток.
Не вчать вже молодь кращим діям,
Кудись полинули слова,
Погане дуже хтось це вдіяв,
Любов у цвинтар спочала.
Ось це і є вже нагорода,
Покинули старих і втім,
В ганьбі розтерлась дітей врода,
Нема і сліду дням благим.
Колись слова були в шаноб
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117082905155
Свидетельство о публикации №117082905155
Рецензии