В неб мена
Скрипальці Світлані Ураковій,
яка з золотою любов’ю, присвячую
З трав
котрі тільки усе ж гіркота;
З каменю
котрий усе ж самота
Серцем
в котрім любов золота
Вписує в небо
навік імена
той, в кого
втуляться Божі уста
Той, кому вічність
вже Богом дана
Дбає зо світу
одні імена
Ставить їм руки
торкатись повік
чи торкатись навік
дуже незручний — святий чоловік!..
Мертве ураз прозріває —
прозирає Христа!
Ім’я шепочуть із серця вуста.
Обмака в світлоносну жилу;
витяга
й наперстає!
Незручним — незручна: Святая!
21.07.2013
Свидетельство о публикации №117082902583