Привели вже літа, мене в осінь
І у вирій летять журавлі,
Та кохання, ще хочеться й досі,
На священній і грішній землі.
У минуле немає дороги,
Без кохання немає життя
І даремні на серці тривоги,
Поки чую у серці биття.
Чим же винна душа, що кохає?
Б’ються поряд гарячі серця,
А душа покаяння благає,
Просить ласки у Бога творця.
У лиху друг зявився годину
Я прогнати його не змогла,
Покохала цю дивну людину
Вірне серце, йому віддала.
Хай пробачить за все мати Божа,
За, це рішення грішне земне,
Без кохання прожити не може,
Адже вірно кохає мене.
Без кохання життя не існує,
Нам, його подарує Господь,
Він кохання обом пропонує,
Так навіщо серця, є і плоть.
В рне серце
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2017
Свидетельство о публикации №117082803511
Свидетельство о публикации №117082803511
Рецензии
Здравствуй, Витя! Неожиданным подарком для меня оказалось это твоё стихотворение на "украиньской мови" (пишу русскими буквами, так как не обучалась письменной речи). Почему? Да потому, что наполовину украинка - по отцу! Вкрапления в папину речь украинских слов, украинские песни сопровождали меня всю папину жизнь! Поэтому хоть и не всё, но почти всё я поняла в твоём стихотворении про "кохання". Теперь вопрос: а откуда ты знаешь украинский язык, Витя? Ты украинец с русской фамилией?
Расскажи! Можешь в личных сообщениях.
С теплом души,
Галя
Галина Сафиулина 25.09.2017 12:49 • Заявить о нарушении
Расскажи! Можешь в личных сообщениях.
С теплом души,
Галя
Галина Сафиулина 25.09.2017 12:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.