Бабусі село не далеко,
Лише дві години в авто,
Казкові його краєвиди,
Тепер не впізнає ніхто
На вулиці тихо та сумно,
Вростають у землю хатки,
Дівчата пісень не співають,
Не ходять у клуб парубки
За тином знайомої хати,
Ні квітів,ні з глини горшків,
Соломи немає на даху,
Та попіл,де був колись хлів
Не чути дитячого сміху,
Корів не женуть за село,
І молодь не ходить до річки,
На пляж...як раніше було
Тепер вже колгоспу немає-
В оренді земельні паї,
В дворах лиш старенькі бабусі,
Що думи колишуть свої
Чекають онуків із міста,
Як манну з небес,від Творця,
Не часто і діти бувають,
Немає надії кінця
Стою біля тину самотня,
Лиш тіні минулого там,
Мене привела в село пам"ять,
За мною іде по п"ятам
Слова пам"ятаю бабусі,
Про те,що коротке Життя,
З собою Любов наших предків,
Несемо в своє Майбуття
25 серпня 2017 рік,
Великоолександрівка
Вростають у землю хатки
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2017
Свидетельство о публикации №117082708063
Свидетельство о публикации №117082708063
Рецензии