Прожену сумне
Бо те, що прихистком було - гниє.
Спустошеність життя розірве,
Розтопче... відбере своє.
Та відроджусь я знову. Знову.
Надії серце відчиню своє.
Укриюсь вірою й молитви словом,
І з Богом в серці прожену сумне.
27.08.2017
Свидетельство о публикации №117082704723