Прожену сумне

В моїй душі глибока прірва,
Бо те, що прихистком було - гниє.
Спустошеність життя розірве,
Розтопче... відбере своє.

Та відроджусь я знову. Знову.
Надії серце відчиню своє.
Укриюсь вірою й молитви словом,
І з Богом в серці прожену сумне.

27.08.2017


Рецензии