Русский язык блещет жёлудем спелым...
Не шепелявит и звуки не рвёт,
Можно назвать его лебедем белым,
Что в бесконечный собрался полёт.
Ветрен, любим, и наивен, и громок,
Нет ему равных, по силе души,
Лирики нежной напев его тонок,
Гневен! – не любит он фальши и лжи.
Русский язык! - родниковая заводь.
Лёгкой кувшинкой к сердечку прильнёт.
Русский язык! - это древности память.
Это сосуд, что напиться даёт.
Р О С І Ї С К А М О В А
Мова російська ти жолудем стиглим,
Сяєш! Не скиглиш и звуки не рвеш.
Стрімко зринаєш ти лебедем білим.
Ти у польоті нестримнім живеш.
Мова напрочуд гучна і наївна,
Рівних немає по силі души,
Наспів ліричній, тонкий, переливний;
Суворий та гнівний – не терпить брехні.
Мова російська! – Прозоре джерельце!
В озеро горне латаття своє.
Прадідів мовлення в нашому серці.
…Чиста криниця! – напитись дає.
Свидетельство о публикации №117082700280
Настоящая Майя Жлобицкая 17.10.2017 13:38 Заявить о нарушении