Лiтак iз далеку був схожий на метелика.
У небi все не так, як є насправді,
Хiба що янголи людей лякають,
На злiтнiй смузi залишаючи троянди.
Валiза у руках, немов Дамоклiв меч, зависла,
Та в нiй лише листи твої сумні.
Для неосудного це - вбивство,
Для мене - жовте листя восени.
"Чекаю, любий" - синім олівцем небесним.
Я з глузду з'їхав вже, як потяг з рейок,
На той, що я квиток придбав за бесцiнь,
Хоча за посмішку твою віддав би Греммі.
На куцому конверті без зворотної адреси
Лишень твоїх парфумів плями.
Хто зна де ти - в Соренто, чи в Одесі,
Бо тільки море з віскі - моє камео.
Лiтак
© Copyright: Александр Шевченко 777, 2017
Свидетельство о публикации №117082603792
Свидетельство о публикации №117082603792
Рецензии