Я запiзнилася на поiзд щастя

Вера Бондаренко-Михайлова
Я запiзнилася на поїзд щастя.
Проминула зупинку любові.
Я на станції смутку зосталась
Без тепла і без ніжності в слові.
Лиш тепер я помітила осінь -
Скрізь її посірілі картини.
Серце жменьку ще літечка просить.
Нащо щастя мені половина.


© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2017
Свидетельство о публикации №117082601807
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Вера Бондаренко-Михайлова
Рецензии
Написать рецензию
Гарно. Ми всі це помічаємо у зрілому віці. Хоча... поїзд той не стоїть на місці, можна завжди трішки під'їхати ближче до станції "Щастя". Так що - їдемо!

Людмила Юферова   28.08.2017 20:20   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Вперед до щастя і ні кроку назад.

Вера Бондаренко-Михайлова   28.08.2017 21:30   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Вера Бондаренко-Михайлова