Візьми мене, журавко, на крило,
Пролетимо удвох крізь саме Сонце.
Дорогою святою пролягло
Все те, що добрі сни несуть в віконце.
В польоті не забуду друзів я,
Коханих пригадаю всі обличчя.
Нехай свічки поставлять в вівтарях,
Помоляться за наші душі звично.
А ми з тобою доженемо клин
Під журавлину ті журливу пісню.
Нам шлях до осені лише один,
А що чека на нас - про те опісля.
Лечу та бачу землю під плащем,
Любов її сповила так надійно.
А може, я впаду рясним дощем,
А очі – квіти поглядають мрійно.
***
© Copyright: Наталия Богомолова 2, 2017
Свидетельство о публикации №117082509681
Свидетельство о публикации №117082509681
Рецензии