Я не смiю сказати про серце
Що і досі болять його рани
Про печаль,що стежки виплітає
І немає кінця їм ні краю.
Відгоряють барвисті квіти,
Заблукала в розлуках пісня,
Як же важко без тебе в світі,
Як печалі у серці тісно.
Перевод Ладомира Михайлова
http://www.stihi.ru/2018/10/26/3363
Я не смею сказать о сердце,
У которого ноют раны.
О невзгодах, что тропы вплетают,
Нет конца им, нету и края.
Потускнели цветы, мой милый,
Заблудилась в разлуках песня.
Без тебя я теряю силы.
От печали так в сердце тесно.
Свидетельство о публикации №117082503819
Я не смiю сказати про серце:(двоеточие бы, Веруня...)
Що і досі болять його рани(!!!...((
Про печаль, що стежки виплітає
І немає кінця їм ні краю.(!!!..))
Відгоряють барвисті квіти,(!!!!!)
Заблукала в розлуках пісня,(!!!...((
Як же важко без тебе в світі,(!!..((
Як печалі у серці тісно...(!!!!! - ч у д о в а Лірика, Віронько!
Дякую за неї!))
Обіймаю на Вдачу!
я
http://www.stihi.ru/2018/10/26/9930
(переводила Марго с вдохновением...))
Ладу не хватило его, на мой взгляд, - напишу ему рецку!:))
Светлана Груздева 26.10.2018 23:43 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 27.10.2018 06:11 Заявить о нарушении