Звільнена?
Чи приречена достроково?
Кому до того є діло,
Коли обезцінене слово.
Виплекана, чи скалічена?
Наче знову
Впивається в тіло пазурями
лютий холод.
Дцшевний,моральний голод.
Серце шукає жалю,
Та навколо морок.
Куди не глянь, куди не іди
привиди ночі ті ж самі
Втопити страхи у мутній воді
І знищити межі безславні.
Вхопитись за щастя,
Вирвати хвіст
-любуйся на піря дурний
Не думай про привид німого "колись"
І спогади дивні розвій.
Приречена
© Copyright: Настасья Сидорушка, 2017
Свидетельство о публикации №117082400774
Свидетельство о публикации №117082400774
Рецензии