94. Ось i осiнь пожовкла та змокла...

Игорь Ярин
  Ось і осінь пожовкла та змокла.
  Десь у вирії клин журавлів.
  І маестро малює полотна
  на ряднині розверстих полів.

  Ти прийшла. Ти розкидала листя
  позолотою снів навкруги.
  Жовтоплинне зіркове намисто...
  Ну, а далі... А далі сніги.

  Чи мене не згадала ти досі?
  А чи, може, я надто грішив?
  Це до мене прийшла моя осінь
  і вірші залишила в душі.


 Другий варіант: "Ти приходиш щоосені, осінь,
                і вірші залишаєш в душі".


© Copyright: Игорь Ярин, 2017
Свидетельство о публикации №117082410951
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Ярин
Рецензии
Написать рецензию
На это произведение написано 16 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Игорь Ярин