Ось зіроньки сяють,
Мене проводжають
В дорогу далеку,
Надіюсь, не в спеку.
Як хочеться жити,
Писати, любити
Рідних, друзів моїх,
Та природо, твоїх.
Мене небо чекає,
Земля відправляє.
З Ангелочком лечу,
Красу бачу, мовчу.
Але ж прийде час,
Завітаю до Вас.
Подарую себе,
Розкажу Вам усе.
Про небесне життя,
Де не є забуття.
Серце хоче сюди,
Душа - тільки туди.
24.08.17. Володимир Зубрицький
Як хочеться жити...
© Copyright: Владимир Зубрицкий, 2017
Свидетельство о публикации №117082410387
Свидетельство о публикации №117082410387
Рецензии
