Та бер1зка
Знову я сумую нині...
Просто... бачу на світлині
В позолоті із проміння
Дві стрункі берізки рідні.
Дві... Прегарні мої кралі.
Дві… Дорожчих не буває.
Вірш пишу я тій, що скраю,
Тій, що сум мій помічає.
Та берізка з-за берізки -
Шле мені печальний погляд.
Та, єдина, так не близько…
Хочу з нею бути поряд.
Антоніна Грипа
Оригінал вірша
Мне опять взгрустнулось что-то,
В нить сплелись лучей полоски.
Просто я гляжу на фото,
Где две стройные березки.
Две... Красивые такие.
Две... Дороже нет на свете.
И опять пишу стихи я.
Той, что грусть мою заметит.
С Той березкой,-за березкой,
Что манит печальным взглядом,
С той, единственной и кроткой,
Я хочу сейчас быть рядом.
Виктор Семенюк
Свидетельство о публикации №117082308869