Крила вищ

       Крила вищі
       Поема-стиснена форма

                "хмаро! торкнись мого крила! —
                Бо світ від себе схований."


1

Ввійшло в обличчя скрилення
в серці великі крила
я б полетів до милих
я б полетів
до милих!
так і злетів би — над гаєм
не відпускають з краю

їх аромат
я — вдихаю
в серці весна безрая!
більше є Всеблагая
може Її вблагаю
радість любов’ю вмилась
пахнуть до серця крила!


Чистіше сліз відпускаю
слово

слово —
любов впізнає
бо як Бог дав крила
слово у світ влітає!

2

Так я зажив жаги!
Жаги!!

Віщуйте, хто є без ноги
що там дороги й вороги
як ви побачите —
як витіка
із джерела спасенного ріка!

Але така?!
Але я взнав; така!!

Але душі не можуть вбити.
Тут зажинають ці тіла,
                не жити б.
Але душі й душі —
не можуть вбити!
Ви! самовільні зрощені бандити!!


Але несе
тіла й тіла
     брудна ріка
     хто може бачити
               як витіка
     і витіка
     із Джерела спасенного ріка!!

Але як взнав — така.

Так я зазнав жаги!
Більше від світу —
                жги!!

Що тут дороги й вороги...
Чи вас би хтось
                понаврікав?
Але ріка!
Але живих блаженств — Ріка!!

В кутках
в кутках! —
            святих розділенці
ви мимохідь — розділені
а що блищить блаженств Ріка —
не бачите
й від сонця — ви закриті
в тайничках!!


Й Христу — орава
отака!



3

Чистіше сліз відпускаю
слово

слово —
любов впізнає...
бо як Бог комусь схоче крила
на них світ весь —
злітає!..

29.04.2017