«Невже з-за цих
морфологічних спин
не вийдеш ти, як —
ходиш ти один?!
Невже на цих часах
не сплеснула — не скинулась! –
не схвилювалася краса!..»
Невже
за молодими перевеслами
Сніпки
тугу; любов — не зажили б ?!
Умерти б ще раз! — в трепеті
воскресли б:
що всі приречені на щастя —
й що могли б ...
Осипалися б чудеса і зали!
Обсипались трирічнії слова! —
як ти Їй соромливій несказанній!
це просто серцем — серце
цілував
3.12.2010, передсвято
Введення в храм
Чистосердечний
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117082303112
Свидетельство о публикации №117082303112
Рецензии