Ти - в моїй душi незаймана струна,
Як не старайсь,вона звучать не буде.
Ти - просто дотик до закритого вікна.
Ти - просто шепіт серед многолюддя.
Ти - потонулий човен без весла,
Забутий папірець в речах нікчемних,
ти - просто задаліла далина,
Ти - чорний кіт в моїй кімнаті темній.
Тебе нема і ніколи не було,
хоч заявляєш ти про себе й досі,
Ти,як постаріла купка бур'яну,
Засохлий терен на тріскучому морозі.
Ти в моiй душi незаймана струна
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2017
Свидетельство о публикации №117082301823
Свидетельство о публикации №117082301823
Рецензии
Ні, люба моя, я не купка бур'яну.
Я і не терен на тріскучому морозі.
Я той, що подолав вже далину,
І зупинився біля тебе на дорозі.
Ладомир Михайлов 28.12.2018 14:53 • Заявить о нарушении
Я і не терен на тріскучому морозі.
Я той, що подолав вже далину,
І зупинився біля тебе на дорозі.
Ладомир Михайлов 28.12.2018 14:53 • Заявить о нарушении
Не ставте себе на місце ЛГ. Дякую за екс. Нехай щастить!
Вера Бондаренко-Михайлова 29.12.2018 08:10 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 29.12.2018 08:10 Заявить о нарушении
