Минає день - і ми з ним непомітно.
Один щабель на сходинках життя.
Щось знову порожньо одквітло,
Минулося, пішло у забуття.
Тримаєм час. Здається, що тримаєм,
А він тече водою у пісок...
За шанси втрачені себе картаєм,
Але в житті все має певний строк.
Минає день. Так і життя минає -
Хвилинами до вічності тече:
І наші "вчора" в спогади вплітає,
І сьогоденням нам майбутнє тче.
Мина день
© Copyright: Петренко Ольга, 2017
Свидетельство о публикации №117082206438
Свидетельство о публикации №117082206438
Рецензии