Рад сний пропов дувач св. Серафим Великий Саровськ

       Радісний проповідувач
       св. Серафим
       Великий (Саровський)


Щось не зовсім розумію,— хто
маргінальний? —
Нині — мертві за живих оригінальніші!
Пісня у тонкій струні солов’їна,
За кого молюсь — ті радість, таїна...
А хто радісний — той не печальний!


Можете за мене сміліше? і не банальне? —
Сир з протеїном?
все мов руїна?
це добре, і якраз не підміна;
дряхлість начальних?
та ж соловей — не загальність!
цільність — сама в собі
оригінальність!
хто тут печальний?


Один Серафим нікого не слухав — й здоровий!
Одні коментатори!! — Даремномовці...
«Сядьте, — казав, — матінко в тіні,
Одне діло — народжуватись від любові,
інше — від ліні…
Веселість — не гріх, матінко,
зразу ж — бадьорість!
Зорі крізь тьму — і прозорість.
Радісність — Бог переміг! Йому й слава:
інше — то від лукавого».


Дайте Серафиму Саровському руку:
«Радість — не гріх, матінко,
Бо проганяє втому і скуку».
«Хто переміг світ — тому не буть печальним».


Радісний, умовно мертвий
мовчальнику!
Орди — і Соловей! ох мовчальнику! —
співаєш —
як — не начальникові!..

11.09.2009,
після Літургії