Жовт
Жовте не
засинає.
Добре ж вам, сонним,
Бог боки наминає!
І починають чути.
Йдуть за дерева — не
знаючи.
Заснути чи не заснути?
Стать вічним —
чи байдикнути?
Ороговіть?..
торкнутись —
спокути?
Слова не мають —
нічого не мають…
І пробігає по жилах
Вічне — за труд хлорофілу.
Генія не закінчить.
Тільки сторінка біла.
17.10.2009,
ранок парку Політехнічного
Свидетельство о публикации №117082204300