Художн сть страшнувата

      Художність – страшнувата

                Другові моєму, режисеру і словеснику
                Ковалевичу Сергію  з любов’ю присвячується


Відльоту клич?
кочують
в слід ба в свій
         кучкують-
         ся
качки
вниз стовбурами –
повзики

качки
іще качки
і повзики
і всяк гука –
мов в позиці –
      це осінь першу
      чують!

виварюють – що
         з зтемнення сонця
               і з місяця...
відварюють
мотоциклетнії цепки...

вагання міста з лісом
й зойки місяться
і навпаки –
                з лісу до міста
й знов:
навпаки

мов хочуть
там відкласть
сердець жарки
    що
    було
    ці два
    місяці!!

У центрі Києва –
й того нема
є – викривленість
зух є – банк... зима...
і люди йдуть – в катушки
           плівок
           сінема...

А нема
з неба видющих
тож з землі
слухачів
нема
а на дорогах –
істини катма!

   А закатати осінь?
   та
   дрібно?
   дрібно – дрібні?
   дрібно-дрібно?..
І Богові –
такі – малопотрібні
чи я
потрібен?

21.08.2017


Рецензии