Чистий четвер

       Чистий четвер
       Поема

                Господу золотому
                Христу Ісусу присвячую

1

Спасіння! — коли
зачеплена
й сколупнута
правда
і скол висвіркує
розчавлює —
хто ще нам
радить...
зовсім нема
і їх
й зерен принади


Щасливий —
який не пада,
правда
гонить пісок
в ногах
в колонадах:
нас в Царствії
Твоєму!
пом’яни!

2

Я народивсь
як в бочці меду...
Отець
благословив — і лет й редедю;
що все темніє
із боків

мед виступа
на тлі віків

а я всміхатимусь
щоб ліс
без кропиви балакав...

від правди
хочуть в правді плакать...

3

Не треба!

і небом
ходив валом вал
а я заспівав
окликнувся —
неба обвал

4

То — світ
знов як в капусті знайдуть
мене в півдошках-піввіках
покладуть

мо’ то
для глибоких
глибоких
криниць
лишитися спать — горілиць...

так Христе...
Ти — бачиш
і в мед увіходжу
бо Ти
в мені плачеш!..

5

Натікає в мене
що неізреченне
Церква
край початий

всі світи крізь мене
й всі часи
у мені
проба є мовчати

що Христос розп’ятий
що таке є нині
ще і буде в днині

наливають моря
тим хто любить море
вдиху наливають —
хто полюбить Небо...

скраю я
де скритий
наставляю серце —
Вічність видихаю
так щоби любити...
щоб було любити
вічно!

йде Христос із вівтаря — і — вічне!!
хто пребуде ніччю?!

6

І фонтани плакучих верб!
Що в цвітінні своїм золоті!!
З середовищ на Чистий четвер
відлетілі!! —
святі...

Каюсь, Агнче Божий,
у вільних і невільних...

В надозер’ї — і штаб, і штиб...
О сердечка плакучих верб...
Що ви трепетні у чистоти!!
Ще темніння на водах,
що Дух освятив...
Ще в тремтінні їх коси
лунають тепер!! —
в синь — що очищує
із висоти!

Висоти!!
а не Чистий четвер —
не добіг би чи —
вмер...

7

Містяни ті...
між жеком і аптекою
ще косяться
мов їм
заплічно — тюлеві завіски.

Святі художники! — ходять і місять!
Персі рожеві абрикос!
В холодну аличу!

Граційні патли вишень! — закричу!
ще око хиже, ніби воно з лісу...
Рахують скоси —
між сирістю й далеким лісом
і ближнім лісом й молокозавісністю
й кварталом, що набив би лице
прісним...

Штаністи і штамісти,
насильно
в одязі! — куди сухим
серцям пролізти?
вибачаюся, це — місто!
І все співа — славлячи Бога
і верещить...
від того! —
тісто
коровай
чертог душі із Богом!
Захитались рамки!
ранку тож —
давай!!

17.04.2014, Чистий четвер