Світ Божий
Осінній шум дерев…
Шорсткий.
Осінній вогнь cердець — підсвітка.
Чом ти такий?
Чом я такий?
Чом гул сердець —
А не півсвітній!?
Чом випар на плечах…
Здимів.
Чом зацвітала черемшина?
Ти зацвіла — я зашумів!
Ти розцвіла — я розшумівсь!!
А Богу — музика лишилась…
Бог протрухикавсь до краси.
Чому не встану я — досвітній…
Я, бачу, викрутнів носив,
Я Богу радощів просив!
Вривав —
Й носив гарячі квітні.
Вривав —
Й гасив гарячі квітні…
І я до Бога на що звик…
Язик із серця —
Вийми й мало!
Язик сердечним юним шалом!
Бога люблю рожденним
Палом.
І навіть висунув язик.
Чом я родивсь?
Чом я простий?
Чом гул сердець — і Бог в одвіті…
Любов гряде
Любов пряде
Золоті ниті
В цілім світі…
26.08.2010
Св т Божий
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117082106974
Свидетельство о публикации №117082106974
Рецензии