Хотiла б все забути
Мене бентежить невгамовна пам'ять,
Все те, що спало десь у глибині
Виштовхує, як попіл із вулкану.
Не знаю, що робити вже мені
З цим тягарем душевної спокути,
Чи зможу подолати я, чи ні
Гіркий ковток пекельної отрути.
Нехай би все пішло у забуття,
Щоб більш тебе не згадувать ніколи.
Твоє життя - лише твоє життя,
Ну, а моє - все те, що є довкола.
Свидетельство о публикации №117082102030
Получила удовольствие от прочтения на украинском.
На русском так за душу строки не возьмут. Класс!
С уважением и теплотой... Всего доброго!
Людмила Гусева 3 23.08.2017 14:19 Заявить о нарушении
Лариса Шуминская 23.08.2017 17:56 Заявить о нарушении