Хотiла б все забути

Хотіла б все забути...Але ж ні!

Мене бентежить невгамовна пам'ять,

Все те, що спало десь у глибині

Виштовхує, як попіл із вулкану.

Не знаю, що робити вже мені

З цим тягарем душевної спокути,

Чи зможу подолати я, чи ні

Гіркий ковток пекельної отрути.

Нехай би все пішло у забуття,

Щоб більш тебе не згадувать ніколи.

Твоє життя - лише твоє життя,

Ну, а моє - все те, що є довкола.


Рецензии
Лариса, здравствуй!
Получила удовольствие от прочтения на украинском.
На русском так за душу строки не возьмут. Класс!
С уважением и теплотой... Всего доброго!

Людмила Гусева 3   23.08.2017 14:19     Заявить о нарушении
Спасибо,Люда! Ты сама знаешь насколько красивый и певучий украинский язык! И писать на нём бывает очень легко из-за его мелодичности. Я рада,что ты не забыла рідну мову і читала вірші із задоволенням! :))))) Я наверное уже по дому скучаю, хотя на Украине говорю исключительно на русском языке. С теплом и нежностью,

Лариса Шуминская   23.08.2017 17:56   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.