М’яко грона впадають
в відро полімерне,
Твої груди підняті,
бо руки царять в благодаті.
Так, а як мені душу
дитячу повернуть?
Просто... враз є приємним
про Бога згадати.
Світ людей протикнувся
на ангельськім кличі,
Він стирчить у мені:
і ні взяти, ні дати...
А в мені і проллялась
прозора осіння величність! —
Плаче серце, що Бога
нам легше в раю пам’ятати...
Ось це й стане вином! —
в якім вишнєє слово,
Бо любов стоїть морем
в очах у дитяти!
Що ми, справді, як не заготовка
любові,
І що наш виноград має в небо
проллятись...
2003
Заготовка вина
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117082007154
Свидетельство о публикации №117082007154
Рецензии