Дух! Сонце з...
1
Дух є!
Сонце із серця, —
є й пасмурність —
діл із людей...
І тому одягнувся я
як до калини.
Хто вдягнув мене
в небо своєї дитини,
Що лелійно в лугах
у пречистих іде?
2
Отче наш!
Отче наш, що єси в небесах,
Аз є часткою в небі —
дак тягне й Тобі поклонитись...
І повільно вознестись,
і Оком Твоїм подивитись
І най трепет пішов по мені
і по всеньких часах.
3
Отче й Сину, надіє святая
нас всіх!
Репне обрій,
і світлий твій світ
розіллється,
Й доки серце живе
по-синівському б’ється,
Доти славити буду Тебе!
і затихне забудьків насміх.
4
І тоді, що Бог гору узяв,
я побачу,
Й моє серце хто хоче
хай списом проб’є —
Я проллюсь словом Слова!
просто калиново заплачу —
Як калина м’яка є і чиста —
перед Пречистою є...
2003
Свидетельство о публикации №117082007120