Прохолода
Червоніючи в дім свій відходить
залишся зостанься
останнім сполохом
моєї свободи!!
Твоя непередаваність
кутнім мостам
будівель останніх!
зачинає жувати їх темрява
допоки не виплюне —
під збудувань збудування
Мій органе! — зі Сходу!!
Вечір — роздягне
досвіток — у прохолоду
здійми піднімай в мені сполох
дай світу свободи!
Помішуючи цукор в чаї
щоб не забув
в Тобі насолоди...
9.02.2011
Свидетельство о публикации №117082006915