Рогата худоба

      Рогата худоба
      Поема

1

Шевчук з Іллєю,
інше — є —
поверхове:
бібліотека:
спека
спека
спека

Бог тасує
суспільно
свідомостей теку
спека
спека

Бог послав
до вдовиці з Сарепти?
виграє  «Ейндховен»?
Бог переховує
Церкви знов не єднаються?
спека
спека

Ви не лагідні
і не сумирні?
запеклість??
спека
спека
спека!

Бог Своїх переховує
виграє
з Іллєю
хто нетиповий:
в Сарепті є
нескінченність
новознайденість —
пшениці і єлею
нетиповість — воскресіння вмерлих
іншим спечно...
спека —
пекло
пекло!..

Сховайтесь в Божу поміркованість
міркою
й — з міри
сказано
Словом відміряне:
й встане те
Богом що перевірене!..

Сховаймось в Божую віру
й встане Богом наповнене...
встане
Богом зруковане
заховано-перезаховане
Церкви не єднаються?
знову не м’якість
Духа
і спека
спека
зух — невезуха
знову — не якість!
знов — братовбивчість
пекло
пекло!

жодного руху
здорової мислі
з незахованих!
пекло
пекло
пекло

я захований
з Іллєю — від усього
із формостислістю
яка не від світу оцього
спека тут
спека спекалась...

Бог тасує
суспільно
свідомостей теку...
спека
спека!
пекло
є пекло
виграє «Ейндховен»?

Бог —
глибокі думки
як вклонитися
як поникнути
у Собі переховує!..
Боже! дай жити
Боже, дай —
жита!
дай — зеленого Тройці пожитку!

дай ожити
дай в глибоких глибинах
здощитись!
в собі Бога одкрити...
й в множині

2

Чи то смиряюсь, Боже, далині?
Чи то смиряюсь, Боже,
ачи ні?
Який ото глибокий духом —
який страшний є Ти!
Чи, може, я Тобі в покорі —
чи, може, я тоді прозорий —
щоб Ти безпечніш, ніж крізь зорі,
міг Глянуть —
й світ в морі стрясти!!

Чи хто ті
в штанях полотняних
пішли у далі
сполотнілі
прийшли у білім —
пішли в білім.
Помер великий Христодул
помер великий Хризостом*
а я давно відвик —
молитися хрестом...
як за одужання Сергія-брата...
Та й небагато!

«Невдобно!
Невдобно!
Невдобно!» —
реве як
по-сільському
велика і рогатая худоба!
А в тіні — кровососи!
а в тіні — як ланцетом
крово-стеком!
а скрізь (!)
у тіні (!) —
спека
спека!
спека і — пекло:
«і то моє,
і то моє...»
лиш зойки
Богу зносить...

Майже як плаче
як велика та худоба:
«Невдобно!»
«Невдобно!»
«Невдобно!»
бо спека —
як пекло!
Запе;кло!

3

Як з сковорідки-площі
біля церкви —
так відступили
і хресним
пішли ходом і —
молились
далеко в поле йшли
в глибокім гли;нянику в студениці
з джерел — каміння ворушили
назад йшли
тож молилися-пашіли —
дощем
дощами
поле шили!!!

ув істині — малі і — старожили!!
і камінці зневіри
блякли й ворушились!..

я — меншенький
і — намотав ту
жильність!!
щоб ви — пожи;ли...

4

І ожили б — якби у вірі —
і озера,
й ріки!
І чекали б
щоб лив, Боже,
з серця чоловіка!!
Не ділили б
тоді мислі
і миски за мислею!
взяли б Духа! —
в Захристії,
й — в розхристанім
роздайдуші-чоловіці!!!

Бо в якім це віці? —
що то Церква
і не шопінг...
став прозорим —
чисті зорі
й попи товстолобі!
Тобі добре.
Ти високий:
мене жити щоби:
і гедзі ніби двофобні
і я віл — несаморобний!!

Бо й я
був пойнятий:
щоби діл
і звук
і міру —
в віру їм прийняти!!
А од Бога — ділом статись!!

Чи ви Божі супостати??
Сплять, все сон, і сплять!
Щоби Бог як в українському краю
згадав молодість
й влупив — в молодість Свою,
Свою — й мою!!!
А з Америк протестантам:
(вмруть і оживуть!!) — взнають
що є оскоплення: цей космос
відкидати.
У преставленого Піо
засвітилися б стигмати!!!

Урим? — скажете...
Чи в Рим?
Божа Мати!
О Божа Свята Мати!..
І кого, як не Тебе,
нам тут чекати??

5

За їх пробі!
за дріб’язковість!
нашу всіхню — дріб’язковість!! —
«Невдобно!»
«Невдобно!» як фобії фобій!!
З хреста нам — «Невдобно!»

Боже, невдобно!!
як я без трусів! —
без трусів
ця велика рогата худоба!!
І хто скаже — це випадковість??
А — повість
у Вічність
йде
з часу сумного
таки не сумна! —
лиш Богом прикритая
повість...

07.08.2015, п’ятниця