В Ковчезi... Маргарита Метелецкая

 

       http://www.stihi.ru/2017/08/16/4367

       Оригінал:


       Ще вітрів кольори молоді - переважно зелені ...
       Ще підпалини серпня м'які , ледь помітні у кленів ...
       Ще весь простір блакитний вигладжує праска Небесна ...
       І снує , наче човник , про Господа думка чудесна ...

       Мій коханий Ісусе ! Я солодко марю Тобою -
       У думках , ніжних снах , наодинці та поміж юрбою ...
       Бач , колючість пропала - заходь в моє серце беззбройне ! -
       Є один лише сумнів : чи гідна того , чи достойна ?

       Хай змагається Зло із Добром на хисткім коромислі ...
       Хай рядки у віршах , то сумні , то розлогі , то стислі ...
       Але владно , врочисто за сонно зажуреним гаєм -
       Сонце темряву ночі ...ласкавістю перемагає !

       Тож , сховавши у піхви , коханий , мечі гостролезі ,
       Ми Любов'ю збираємо люд ... в рятівному Ковчезі !


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


...А в ветрах молодых всё господствует ветер зелёный…
И подпалины августа еле заметны у клёнов…
И простор голубеющий выглажен прачкой Небесной…
И наполнено сердце про Господа думкой чудесной…

Любый мой Иисус! Я так сладостно брежу Тобою –
В мыслях  наедине, в нежных снах и смешавшись с толпою…
Глянь, колючесть пропала – войди в моё сердце без стука! –
Лишь одно есть сомненье: достойна ль такого я Друга?..

Состязаются Зло и Добро на весах торовато –
Пусть же строчки в стихах то минорно-пространны, то сжаты…
Только лад торжества за печально тоскующей рощей –
И ночные слова солнце в ласковом свете полощет!

Спрятав в ножны, любимый, мечи и найдя братство в неге,
Обретём мы Любовью весь люд... для спасенья в Ковчеге!


Аватар Автора оригинала