Барвiнковий острiв

 
 Це було  тут  колись в  давнину,
В Божу,  славную старовину...
У Дейманівці пан проживав,
І ніколи він не бідував!


Але раптом з  безмовним світанком...
Солов'їним, калиновим ранком,
Звістка в дім його лихом ввірвалась,
Що з єдиним синком горе сталось...


Сумував пан, оплакував  його...
На цей світ не дивився він довго,
Та на острові Ляхів сховав,
І барвінком його уквітчав...


Відтепер з першим променем ясним,
І весняно-духмяним,  прекрасним...
Устилається Ляхів  барвінком,
Як казковим, квітучим  малюнком...

Зацвітає зеленим килимом,
Слобода за примарним спомином...
І милуються сині косиці,
У небесного світла криниці...
Ніби очі загиблого хлопця,
Глибочінь неба... батьківа серця...
***

Примітка. За мотивами народної легенди Полтавської області: "Барвінковий острів". Записав, упорядкував і літературно опрацював Микола Зінчук.  Записано в Дейманівці Пирятинського району від Стеценка Володимира (1975) 2008 року.